Вих. № 7/11/2011
від 11.02.2001 року
Відкритий лист щодо обговорення на парламентських слуханнях проекту пенсійної реформи

Голові Верховної Ради України Литвину В.М.
Народним депутатам України

Шановні Народні депутати України!
Від імені багатомільйонної громади військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту, ветеранів висловлюємо велику стурбованість, зумовлену діяльністю окремих представників виконавчої влади при підготовці пенсійної реформи.
Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки національним пріоритетом визначено розвиток внутрішнього ринку і підтримку внутрішнього товаровиробника. Але вирішення цих завдань неможливе без підвищення платоспроможності майбутніх і нині працюючих пенсіонерів.
Проте заходи щодо реформування системи пенсійного страхування, затверджені Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки, зводяться до погіршення нині існуючих пенсійних прав працівників, військовослужбовців та відсутності в Програмі системних заходів щодо можливості створення у працівників додаткових джерел свого утримання після виходу на пенсію. Всі заходи спрямовані на виконання вимог міжнародних фінансових організацій до України щодо забезпечення виконання раніше взятих на себе фінансових зобов’язань. Український народ і зокрема його третина – майже 14-ти мільйонна армія пенсіонерів повинні розрахуватись за зовнішні зобов’язання вищих державних посадовців, які не займалися національним господарством, а забезпечували власні інтереси шляхом отримання зовнішніх запозичень під гарантії держави, створюючи ілюзію благополуччя під час свого керівництва державою.
Автори цих заходів, зокрема і в законопроекті № 7455, ідуть на системні порушення міждержавних угод з питань пенсійного законодавства військовослужбовців, які підписала Україна (в Ташкенті і Мінську), Конституції і Законів України, не припиняють багаторічне неефективне використання бюджетних коштів, незаконне зменшення грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту, порушують права ветеранів, які призивались на військову службу у відповідності до існуючих на той час нормативно-правових актів.
Викликає великий сумнів те, що з виконанням вимог міжнародних фінансових організацій стосовно обмежень дострокового призначення пенсій працівникам, які працюють у важких і шкідливих умовах праці в Україні, зміняться умови праці, а ті, кому підвищать пенсійний вік, додатково отримають інші джерела свого утримання на пенсії.
Влада не створила додаткових джерел, які унеможливлять зменшення пенсійних прав нинішніх пенсіонерів, проте намагається запустити Накопичувальний фонд (ІІ рівень пенсійної системи), забравши частину доходу Пенсійного фонду. Держава пропонує зменшити розміри пенсійних внесків з роботодавців, пропорційно підвищивши ці внески з працівників.
Верховна рада України, Кабінет Міністрів України, порушуючи Закони України та економічні закони функціонування і утримання Збройних Сил, декілька років незаконно утримує з грошового забезпечення військовослужбовців внески до фондів соціального страхування.
В той же час Верховна рада України та влада в цілому прийняла окремі закони в інтересах державних службовців, суддів, прокурорів, народних обранців і їх помічників та інших, за якими фактично утримує другий штат посадовців на пенсії (розмір пенсій складає 90% від заробітку за останньою штатною посадою перед звільненням), та третій штат – це їх діти (розмір пенсій у разі втрати годувальника складає 70% від заробітку за останньою штатною посадою державного службовця).
Представники влади дореформували пенсійну систему до того, що ті, хто створює внутрішній валовий продукт, отримують найменшу пенсію, а чиновництво, яке завело країну в глухий кут, отримує пенсію в рази більшу у порівнянні з тими, хто безпосередньо створює загальні національні блага.
Всупереч ст. 17, 22 Конституції, Законам України Верховна Рада України систематично приймає закони, якими скасовуються або порушуються права та соціальні гарантії військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту, «чорнобильців», «дітей війни», інвалідів та учасників війни, учасників бойових дій та звичайних пенсіонерів.
Наразі суди України розглядають величезну кількість позовних заяв, за якими громадяни вимагають повернення їм прав на розміри пільгових виплат, встановлених законами в первісних редакціях. Юристи Пенсійного фонду України із затятістю обґрунтовують звуження прав редакціями «нових» законів, а суди не звертають увагу на правозастосовну практику Конституційного, Верховного Судів України за якою забороняється скасування або обмеження прав громадян, а також на свою людську і суддівську гідність і приймають негативні рішення в угоду виконавчій владі.
Верховна Рада України пунктом 3 Постанови «Про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання вимог чинного законодавства …» від 28.11.2002 №278-ІV, зобов’язала Кабінет Міністрів України узгодити свої нормативно-правові акти з вимогами цієї Постанови. Мова йде про антизаконну практику встановлення розмірів пільгових нарахувань Постановами Кабінету Міністрів України і, як наслідок, ігнорування законодавчих норм, якими ці розміри визначені, але ця практика продовжується.
Верховною Радою України та виконавчою владою приймаються нормативно-правові акти, якими порушються вимоги міжнародних угод по пенсійному забезпеченню військових пенсіонерів, підписані Україною в 1992 році (Мінська і Ташкентська угоди).
Громадянам України набридло слухати звіти Рахункової палати Верховної Ради України, якими фіксується наявність позабюджетних витрат всіма складами Кабінету Міністрів України. Адже за цими звітами не вживається ніяких заходів і країна не інформується, хто відповів за ці порушення.
На зборах представників силових структур і громадських організацій, на яких обговорювалась пенсійна реформа, до відома Віце-прем'єр міністра пана Тигіпка С.Л. доведено рівність прав військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту та держслужбовців, яка виписана вимогами ст.2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ. Якщо в Уряді буде усвідомлення цієї рівності, то, очевидно, пенсіонерам-силовикам пояснять, чому збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, яке має місце зараз, автоматично не поширюється на перерахунок пенсій військовим пенсіонерам. Адже саме Законом України «Про Державну службу» визначено, що підставою для перерахунку пенсій є збільшення заробітної плати працюючих.
Щорічні значні збільшення фінансування Уряду, Верховної Ради України, Адміністрації Президента на тлі зростання державного боргу та відсутності коштів у казні викликає повну недовіру до влади.
Настав час прийняти державні та законодавчі рішення щодо визнання заборгованості перед військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту, іншими категоріями пенсіонерів, права яких порушені «новими» законами та провести її реструктуризацію, як це було зроблено з освітянами кілька років тому.
Введена з 2004 року система недержавного пенсійного забезпечення у разі її широкого запровадження змогла б до цього часу створити для частини працівників, що зараз виходили б на пенсію, додаткове джерело їх утримання.
Проте держава, як власник і роботодавець, яка повинна усвідомлювати демографічні реалії України, можливі кризи і спади виробництва, чергову кризу солідарної пенсійної системи, протягом минулих семи років не передбачала у фінансових планах підприємств витрати на недержавне пенсійне забезпечення працівників.
Федерація профспілок України, як захисник інтересів трудящих, до цього часу не забезпечила запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення для працівників, які працюють в системі майнового комплексу ФПУ. Якщо захисники інтересів трудящих не спроможні для своїх працівників створити додаткове джерело утримання у недержавних пенсійних фондах і розібратися, чим це відрізняється від страхування, то чи можливо говорити про їх спроможність захистити інтереси працюючих громадян України.
Верховна рада, Кабінет Міністрів України не внесли змін до податкового законодавства, у тому числі і Податкового кодексу України, метою яких є уникнення подвійного оподаткування податком з доходів фізичних осіб, доходів громадян у вигляді їх власних пенсійних накопичень у недержавних пенсійних фондах, створених за рахунок відрахувань із власної заробітної плати, за умови, що розмір пенсійних внесків не перевищує розміру єдиного соціального внеску з їх заробітної платні. Держслужбовців це не стосується, тому що у них окреме пенсійне законодавство.
Влада не забезпечила виконання законів стосовно виплат, за якими тягнуться постійні судові звернення громадян щодо порушення їх законних пенсійних прав: доплат до вже призначених пенсій дітям війни, працюючим пенсіонерам, яким неправильно щорічно перераховуються пенсії, виконання прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…» та подальших перерахунків у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців та багато інших. За несвоєчасну сплату комунальних послуг штрафи ввели, а за несвоєчасну виплату належних пенсійних виплат – ні. Чому?
Перекоси в системі пенсійного забезпечення держслужбовців викликані ще і системою їх оплати праці, яка суттєво відрізняється від оплати праці в виробничій сфері. Підвищений коефіцієнт заміщення пенсії у порівнянні з отримуваною заробітною платнею призводить до диспропорцій в системі пенсійного забезпечення чиновників у порівнянні з працівниками виробничої сфери. Аналогічні негаразди створені штучно Міністерством фінансів недофінансуванням фондів грошового забезпечення військовослужбовців та наявністю в системі їх грошового забезпечення можливості маніпулювання розмірами різних виплат. А порядок призначення пенсій за останні 24 місяці перед звільненням зі служби створює диспропорції в системі пенсійного забезпечення військовослужбовців, суперечить положенням міждержавних угод, порядку проходження військової служби. Не зважаючи на недофінансування фондів грошового забезпечення військовослужбовців різних силових міністерств, Кабінет Міністрів затвердив пільгове обчислення вислуги років для окремих категорій військовослужбовців не за вплив шкідливих факторів на здоров’я військовослужбовців, а за відомчу приналежність. Тож не є дивними перекоси і в системі пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Штучне створення монополізму в системі призначення пенсій, у т.ч. і передача функції призначення пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту до Пенсійного фонду призвело до його неспроможності самостійно відповідно до термінів, встановлених законом, виконувати перерахунки пенсій, неефективного використання бюджетних коштів, неконтрольованого збільшення управлінських видатків, відірвало систему їх пенсійного забезпечення від сучасної системи грошового забезпечення та штатів.
Вище наведене свідчить про те, що як заходи передбачені Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки, так і законопроект № 7455, не дають відповіді на вищезазначені питання. Ось чому ці парламентські слухання не повинні допустити чергового формального обговорення законопроекту, який суперечить міждержавним угодам, Конституції та Законам України.
З метою недопущення порушення Конституції, законних прав зазначених громадян, користуючись ст. 40 Конституції України та для закладення підвалин дійсного реформування пенсійної системи в Україні, збереження платоспроможності 14 ти мільйонної армії пенсіонерів пропонуємо:
1. Зняти законопроект № 7455 з розгляду як такий, що суперечить міждержавним угодам, Конституції та Законам України, а його розробників притягнути до відповідальності.
2. Визначити подальшими напрямками реформування пенсійної системи в України два напрямки: пенсійне забезпечення працівників, які знаходяться в трудових відносинах з роботодавцями та пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту. Підготувати зміни до законодавства, які спроможні привести систему пенсійного забезпечення у відповідність до правовідносин працівників за вільним наймом, а військовослужбовців - із порядком проходження служби.
3. Закласти до фінансових планів підприємств державної форми власності та передбачати у тарифах витрати на недержавне пенсійне забезпечення всіх працівників та окремо додатково передбачати такі витрати працівникам, які працюють у важких та шкідливих умовах праці. Звернутися до власників та роботодавців, у тому числі Голови Федерації профспілок України, з пропозицією щодо запровадження протягом 2011 року недержавного пенсійного забезпечення працівників через недержавні пенсійні фонди у відповідності до діючого законодавства.
4. Потребують термінового врегулювання питання:
- ефективного витрачання сум пенсійних внесків, інших доходів та дотацій з Державного бюджету, які надходять до Пенсійного фонду України;
- зменшення розмірів заробітних плат державних службовців вищих рангів, і витрат на їх обслуговування;
- вилучення із функцій управління всіх органів влади всіх рівнів різних бюрократичних функцій обліку, звітності тощо. Скорочення різних формальних витрат (на нотаріальне посвідчення та інше);
- введення жорсткого режиму економії коштів Пенсійного фонду та державного бюджету. Терміново ввести обмеження на адміністративні витрати Пенсійного фонду. Припинити плату уповноваженим банкам за виплату пенсій. З тими банками, яким економічно не вигідно здійснювати виплату пенсій без отримання додаткової плати за ці послуги, розірвати договори;
- відновлення економічно ефективних та взаємоконтрольованих державних систем призначення і виплати пенсій військовослужбовцям через силові міністерства, установи «Ощадбанку», а розпорядником коштів на ці цілі – Міністерство фінансів України;
- припинення незаконного утримання із грошового забезпечення військовослужбовців сум єдиного соціального внеску як порушення Конституції України, Закону України «Основи загальнообов'язкового державного соціального страхування», Указу Президента України від 13 квітня 1998 року № 291\98 «Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні»;
- виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту всіх незаконно утриманих сум страхових внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З повагою,
Голови Громадських ветеранських організацій України
1. Голова Всеукраїнської громадської організації "Спілка офіцерів України" Білоус
В'ячеслав Олександрович
2. Голова Всеукраїнської Спілки учасників війни Воронцов
Володимир Гаврилович
3. Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів Гуменюк
Володимир Олександрович
4. Голова Української спілки в'язнів - жертв нацизму Демидов
Маркіян Дмитрович
5. Голова Всеукраїнської асоціації ветеранів війни та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Доманський
Віктор Анатолійович
6. Голова Всеукраїнської
Громадської рганізації
"Закінчимо війну" Зубко
Юрій Григорович
7. Голова асоціації ветеранів Міністерства внутрішніх справ України Корнійчук
Володимир Михайлович
8. Голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація
ветеранів-підводників Кузьмін
Олександр Вікторович

9. Голова Всеукраїнського громадського об'єднання "Об'єднання ветеранів розвідки України" Легомінов
Володимир Іванович
10. Голова Всеукраїнського Союзу громадських об'єднань, учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів "Всеукраїнський Союз" Палій
Віктор Миколайович

11. Голова Всеукраїнської організації інвалідів війни та Збройних сил Семішан
Олексій Іванович

12. Президент асоціації соціальної підтримки та захисту співробітників спецслужб України "Співдружність" Сінченко
Сергій Григорович

13. Голова Всеукраїнської
Громадської організації
"Товариство Українських
офіцерів" Стеценко
Олександр Олексійович

14. Голова організації ветеранів України, Народний депутат України Цибенко
Петро Степанович