Вих. № 7/6/11/02/11
від 11.02.2001 року
Відкритий лист щодо недопущення руйнування санаторно-курортного комплексу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України

Особисто
Президенту України
ЯНУКОВИЧУ В.Ф.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Ми, керівники всеукраїнських ветеранських громадських організацій вимушені звернутись до Вас через стурбованість за вкрай незадовільний стан соціального і правового захисту ветеранів та інвалідів війни, жертв нацистських переслідувань, учасників бойових дій, ветеранів військової служби, правоохоронних органів, цивільного захисту, ветеранів праці, інвалідів та у зв’язку зі спробою окремих державних службовців передати в управління Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (АРК) цілої низки курортних закладів, у тому числі тих, які належать МОУ, МВС, МНС, СБУ та ДПС та іншим міністерствам.
Минула практика свідчить, що подібна передача державного майна у приватну або комунальну власність закінчувалася втратою цих лікувальних закладів для чисельної армії військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, ветеранів, інвалідів, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворих, яким вони необхідні для лікування та реабілітації.
За наявною інформацією, листом від 28 вересня 2010 року (вих. № 26001 46) голова Ради Міністрів АРК підготував проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу санаторно-курортних закладів до сфери управління Ради Міністрів АРК», яким передбачається передача 44 санаторіїв у власність АРК та збереження на 2011 рік джерела їх утримання за рахунок трансферту, врахованого у проекті Держбюджету 2011 року.
У пояснювальній записці до проекту розпорядження зазначено, що «відсутність системного ефективного управління із єдиного центру, раціонального використання бюджетних коштів на території АРК призводить до неефективного використання існуючих природно-лікувальних ресурсів, використання санаторно-курортними установами застарілого обладнання», при цьому у пояснювальній записці не наведено жодного факту такої неефективності.
Вирішення проблем стратегічного розвитку території АРК Голова Ради Міністрів АРК В.Джарти пропонує шляхом прийняття вищезазначеного розпорядження. А коли ці заклади попадуть у власність АРК, тоді розпочнеться «формування єдиної системи підготовки інвестиційних проектів, їхнього супроводу та пошуку інвестора», «підвищення ефективності забезпечення матеріальними ресурсами», «оптимізація їх цінової політики», «впровадження єдиних стандартів оздоровчих послуг» та виконання інших гасел, виписаних у пояснювальної записці. В ній же вказується про чисельні інвестиції в регіон (Південний берег Криму) більше 40% загального обсягу інвестицій.
Вважаємо за необхідне зазначити, що Голові Ради Міністрів АРК слід вирішити питання про виділення земельних ділянок для інвесторів, щоб вони там будували сучасні об’єкти інфраструктури та вирішували проблеми АРК. Глибоко переконані в тім, що необхідно покласти край ситуації, коли держава та її управлінці постійно розписуються у своїй безпорадності і безкарно доводять державне майно до руйнації і втрат.
Нагадуємо, що через постійне недофінансування цих бюджетних об’єктів лікування (санаторіїв) вони багато років самостійно заробляють кошти на своє утримання, а держбюджет забезпечує тільки 10-15% їх бюджетного фінансування. А перевівши їх на самоокупність при формуванні вартості послуг, їм відшкодовують тільки вартість їх утримання, не закладаючи коштів, до складу їх витрат, для реконструкції і розвитку. Окремі державні службовці власними руками зруйнували державну власність, а тепер, як безпорадні власники, роблять спробу віддати його регіональному суб’єкту управління, нібито у нього є кошти на їх реконструкцію. Якщо є реальні інвестори у санаторно-курортні заклади, то може, не змінюючи їх власника, (державу), слід їх залучити на умовах не відчуження державної власності?
Крім того, пояснювальна записка до проекту розпорядження не враховує того, що санаторно-курортні заклади Міністерства оборони України є військовими частинами, на які покладено мобілізаційні завдання, які в особливий період повинні перетворитися у військові госпіталі та використовуватися за призначенням. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборонено зміну підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.
Реалізація національного пріоритету на 2010-2012 роки про розвиток внутрішнього ринку та підтримку національного виробника, прийнятого у Генеральній Угоді на 2010-2012 роки, повинна розвиватись у діаметрально протилежному напрямку.
Так, український санаторно-курортний комплекс, на відміну бід баз відпочинку, створених в Туреччині, Єгипті та інших країнах, має суттєву перевагу – він створювався для лікування і реабілітації як найважливішого процесу відновлення здоров’я людини.
Тільки у Міністерстві оборони України на санаторно-курортному забезпеченні знаходиться 1 млн. 183,4 тис. осіб, а це споживачі цих послуг, із яких щорічно тільки 7% має можливість отримати санаторно-курортне лікування. Забезпечуючи їх безкоштовними, пільговими путівками згідно законодавством, держава може забезпечити базове завантаження власного санаторно-курортного комплексу, і, проводячи залучення користувачів цих послуг саме по лікуванню і реабілітації із-за кордону, отримувати додаткові доходи. Крім того, санаторно-курортний комплекс виробляє кінцеві послуги, які при їх оплаті дають можливість споживати товари і послуги цілої низки виробників (медичних послуг по лікуванню і реабілітації, медичного обладнання, продуктів харчування, комунальних, туристичних та багато інших у т.ч. і унікальних для АРК). За інформацією «Укрпрофоздоровниці», надання тільки санаторно-курортних послуг по всіх її санаторно-курортних закладах, забезпечувало рентабельність у 2009 році майже 9%. Ось чому не слід руйнувати власність, яка, при ефективному управлінні з боку уповноважених державних органів, дозволить внести свою частку у формування внутрішнього ринку та надходжень до бюджету.
У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України вже підготував проект постанови про передачу вказаних курортних закладів, і враховуючи вищевикладене та з метою припинення зростання соціальної напруги серед військовослужбовців, ветеранів війни, військової служби та правоохоронних органів, учасників бойових дій, ветеранів праці та інвалідів просимо Вас, шановний Вікторе Федоровичу здійснити наступне:
1. Заборонити прийняття будь-яких нормативно-правових актів стосовно передачі цілої низки санаторно-курортних закладів і в першу чергу тих які належать Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службі безпеки України та Держаній прикордонній службі України, до сфери управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
2. З метою припинення багаторічної практики порушення високими державними службовцями вимог Конституції України та чинного законодавства щодо заборони звуження прав і свобод громадян України притягнути до відповідальності державних службовців, які ініціювали та розробили проект вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України.
3. Доручити Кабінету Міністрів України:
 передбачити для міністерств у змінах до Держбюджету на 2011 рік відповідні кошти на санаторно-курортне лікування військовослужбовців, ветеранів, інвалідів війни, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших пільгових категорій;
 до складу вартості послуг санаторно-курортних закладів включати 10% доходу від вартості санаторно-курортних послуг для отримання і використання цього доходу на реконструкцію санаторно-курортних закладів та встановити контроль за його цільовим використанням;
 постійно проводити заходи щодо залучення користувачів послуг санаторно-курортного комплексу державної форми власності України за її межами.
З глибокою повагою,

1. Голова Всеукраїнської громадської організації "Спілка офіцерів України" Білоус
В'ячеслав Олександрович
2. Голова Всеукраїнської Спілки учасників війни Воронцов
Володимир Гаврилович
3. Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів Гуменюк
Володимир Олександрович
4. Голова Української спілки в'язнів - жертв нацизму Демидов
Маркіян Дмитрович
5. Голова Всеукраїнської асоціації ветеранів війни та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Доманський
Віктор Анатолійович
6. Голова Всеукраїнської
Громадської організації
"Закінчимо війну" Зубко
Юрій Григорович
7. Голова асоціації ветеранів Міністерства внутрішніх справ України Корнійчук
Володимир Михайлович
8. Голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація
ветеранів-підводників Кузьмін
Олександр Вікторович

9. Голова Всеукраїнського громадського об'єднання "Об'єднання ветеранів розвідки України" Легомінов
Володимир Іванович
10. Голова Всеукраїнського Союзу громадських об'єднань, учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів "Всеукраїнський Союз" Палій
Віктор Миколайович

11. Голова Всеукраїнської організації інвалідів війни та Збройних сил Семішан
Олексій Іванович

12. Президент асоціації соціальної підтримки та захисту співробітників спецслужб України "Співдружність" Сінченко
Сергій Григорович

13. Голова Всеукраїнської
Громадської організації
"Товариство Українських
офіцерів" Стеценко
Олександр Олексійович

14. Голова організації ветеранів України, Народний депутат України Цибенко
Петро Степанович