Боротьба з корупцією в органах державної влади.

9 грудня, понеділок

Міжнародний день боротьби з корупцією

Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається щорічно з ініціативи ООН 9 грудня. Цього дня в 2003 році в мексиканському місті Меріда на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції, прийнята Генеральною асамблеєю 1 листопада 2003 року.

Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція - перший документ такого роду. Він особливо важливий для країн, де корумпованість всіх структур завдає шкоди національному добробуту.

Спеціальний представник генерального секретаря ООН Ханс Кореллі, оголосивши про рішення заснувати Міжнародний день боротьби з корупцією, закликав представників більш ніж 100 країн, які зібралися на конференцію, підписати Конвенцію. Вона має стати важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, «що завдає шкоди розвитку країн і що представляє загрозу демократії і режиму правової держави».


Корупція в органах державної влади є великою соціальною загрозою, оскільки вона прямо або опосередковано впливає на суспільні цінності та підвалини державності. Тому держава, де влада характеризується високим рівнем корумпованості, не може вважатися ні демократичною, ні правовою, ні соціальною.

За масштабами поширеності корупції робляться висновки щодо ймовірності в державі політичних, економічних та соціальних ризиків, на підставі чого оцінюється місце держави у відомих та авторитетних міжнародних рейтингах.

Питання корупції в органах державної влади є однією з найгостріших проблем в Україні, без кардинального вирішення якої ефективний розвиток нашого суспільства неможливий. Негативний вплив корупції на розвиток України як демократичної держави пролягає в тому¸ що її негативні наслідки виявляються в усіх без винятку сферах суспільного життя, що підриває довіру громадян до держави та державних органів.

Як відомо, 18 жовтня 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції — загальний стратегічний інструмент подолання корупції. Цього ж дня ратифіковано Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією, підписану від імені України 27 січня 1999 року, а також Додатковий протокол до цієї конвенції. Однак положення Конвенції ООН проти корупції в Україні на внутрішньодержавному рівні реалізовані ще не повністю, а лише частково. Це пов"язано з тим, що процес імплементації міжнародно-правових норм в українське законодавство не може бути одномоментним. Це тривалий і складний процес, де головним є спрямованість законотворчого процесу на виконання Україною своїх міжнародних зобов"язань у цій сфері.

Моніторинг виконання міжнародних інструментів щодо подолання корупції в Україні не може відбуватися без залучення громадянського суспільства. Ніколи пацієнт сам себе не продіагностує. Треба залучати третю сторону, яка може висловити незалежну думку. Саме тому всі міжнародні інструменти вимагають залучення громадянського суспільства як споживача послуг, що оцінюються, бо все-таки держава надає послуги, а суспільство є споживачем. І саме споживач повинен оцінювати, наскільки якісно надаються ці послуги. Обов"язкова участь громадськості у подоланні корупції визначена в Конвенції ООН проти корупції. У положеннях Конвенції ООН наголошується на тому, що ефективна реалізація антикорупційної політики держави має базуватися на комплексному застосуванні примусових, запобіжних та правоосвітницьких процедур, що може бути забезпечено винятково за умови спільної участі у цьому процесі органів влади та громадськості. Стаття 13 Конвенції ООН визначає необхідність участі суспільства в заходах щодо запобігання протидії корупції, а для цього необхідно сприяти активному залученню інститутів громадянського суспільства, неурядових організацій та громадян до запобігання корупції та боротьби з нею.

Такою організацією в Україні є «Головне управління по боротьбі з корупцією в органах державної влади» «Служби економічної безпеки», яку останні 15 років очолює Голова «Служби економічної безпеки» Кузнєцов Олександр Миколайович. Ніхто не має жодних сумнівів щодо того, що без безпосередньої участі громадянського суспільства, громадського контролю за діяльністю влади та правоохоронних органів, запобігання та протидія корупції — порожній звук.

Відповідно до чисельних досліджень, близько 34 відсотків громадян України декларують свою готовність протистояти корупціонерам і близько 42 відсотки наших співвітчизників вважають, що корупція не може бути виправдана в жодному разі. Але тільки 18 відсотків громадян вважають, що боротьба з корупцією є відповідальністю та обов’язком громадян, а 77 відсотків покладають цей обов’язок на Президента. Тому потрібно організувати цих людей, які хочуть протистояти корупції, і навчити їх контролювати владу.

Важливим моментом Національної антикорупційної стратегії на 2013 — 2015 роки є взаємодія громадян з органами державної влади і органами місцевого самоврядування у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, підтримка антикорупційних заходів держави громадянським суспільством, поєднання зусиль держави і громадськості у подоланні корупції як системного явища в усіх сферах суспільного життя.

Таким чином, законодавство України визначило шлях взаємодії органів влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю. Однак на даний час немає чіткої стратегії системної взаємодії влади з громадськістю щодо подолання корупції як системного явища. З питань взаємодії та реалізації державної антикорупційної політики прохання письмово звертатися безпосередньо до начальника Головного управління за адресою: 83017 місто Донецьк, бул. Шевченка, 50 або за телефоном (067) 708-39-07.

Начальник Головного управління Кузнєцов О.М.