До об’єктів забезпечення національної безпеки України у сфері оборони належать:

·  науково-дослідні установи та підприємства недержавної форми власності, які виконують державні оборонні замовлення або займаються оборонною проблематикою.

Зовнішніми загрозами, які становлять собою найбільшу небезпеку для об’єктів забезпечення національної безпеки України в сфері оборони, є:

·  усі види розвідувальної діяльності зарубіжних країн;

·  впливи на систему національної безпеки на різних рівнях її забезпечення і різних сферах життєдіяльності з боку імовірних противників;

·  диверсійно-підривна та терористична діяльність спеціальних служб іноземних держав і організацій;

·  діяльність іноземних економічних, політичних та воєнних структур, спрямована проти інтересів України в сфері оборони.

Внутрішніми загрозами, які представляють найбільшу небезпеку для зазначених об’єктів, є:

·  умисні дії, а також помилки персоналу систем безпеки;

·  ненадійне функціонування систем безпеки спеціального призначення;

·  інформаційно-пропагандистська діяльність недержавних структур, яка підриває престиж та імідж Збройних сил України та їх боєготовність;

·  недостатня вирішеність питань захисту прав інтелектуальної власності підприємств недержавної форми власності, що призводить до втікання за кордон цінних ресурсів в галузі безпеки;

·  невирішеність питань перепідготовки військовослужбовців для поповнення недержавної системи забезпечення національної безпеки України.

До основних напрямів удосконалення функціонування системи забезпечення національної безпеки в сфері оборони є:

·  систематичний моніторинг загроз та небезпек, структуризація цілей забезпечення національної безпеки в сфері оборони і визначення відповідних практичних задач;

·  сприяння у проведенні сертифікації засобів і систем безпеки у відповідних системах управління військового ризначення;

·  постійне удосконалення засобів і систем безпеки, захищених систем зв’язку і управління військами і зброєю, підвищення надійності засобів безпеки спеціального призначення;

·  удосконалення структури організаційно-функціональної структури системи забезпечення національної безпек в сфері оборони і координація їх взаємодії;

·  участь відповідно до законодавства України в активних заходів щодо протидії інформаційно-пропагандистським і психологічним операціям імовірного противника;

·  підготовка вузами недержавної форми власності спеціалістів в галузі забезпечення національної безпеки в сфері оборони.

У правоохоронній і судовій сферах.

Найбільш вразливими об’єктами забезпечення національної безпеки України в надзвичайних умовах є система прийняття рішень по оперативним діям (реакціям), пов’язаним із розвитком таких ситуацій і ходом ліквідації їх наслідків, а також система збору і обробки інформації про можливі виникнення надзвичайних ситуацій.

Особливе значення для нормального функціонування зазначених об’єктів має забезпечення безпеки інфраструктури країни при аваріях, катастрофах, стихійних лихах.

Приховування, затримання надходження, викривлення і руйнування оперативної інформації, несанкціонований доступ до неї окремих осіб або груп осіб можуть призвести як до людських жертв, так і до виникнення різного роду складностей при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаних із особливостями інформаційного впливу в екстремальних умовах: до приведення в рух великих мас людей, які зазнають психічний стрес; до швидкого виникнення і розповсюдження серед них паніки і безладів на основі чуток, неправдивої або недостовірної інформації.

До специфічних напрямів забезпечення національної безпеки належать:

·  розроблення ефективної системи моніторингу об’єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, та їх прогнозування;

·  удосконалення системи інформування населення недержавними організаціями забезпечення безпеки про загрози виникнення надзвичайних ситуацій, про умови їх виникнення та розвитку;

·  підвищення надійності систем безпеки, які забезпечують нормальне функціонування державних і недержавних інституцій;

·  прогнозування поведінки населення під впливом хибної або недостовірної інформації про можливі надзвичайні ситуації і відпрацювання заходів по наданню допомоги великим масам людей в умовах цих ситуацій;

·  розроблення спеціальних заходів по захисту систем безпеки, які забезпечують управління екологічно небезпечними та економічно важливими виробництвами.

2.3. Міжнародне співробітництво недержавної системи безпеки в галузі забезпечення національної безпеки України.

Міжнародне співробітництво недержавної системи забезпечення національної безпеки України – невід’ємна складова політичного, воєнного, економічного, культурного та інших видів взаємодії країн, які входять до світового співтовариства. Таке співробітництво має сприяти підвищенню рівня забезпечення міжнародної безпеки, у тому числі національної безпеки України.

Особливість міжнародного співробітництва недержавної системи безпеки в сфері забезпечення національної безпеки полягає у тому, що воно здійснюється в умовах загострення міжнародної конкуренції за володіння найдосконалішими засобами і системами безпеки, за домінування на ринках збуту, в умовах продовження намагань створення структури міжнародних відносин, заснованої на однобічних рішеннях ключових проблем світової політики, протидії закріпленню ролі України як одного з впливових центрів постбіполярного світу, посилення технологічного відриву розвинених країн світу і нарощування можливостей для створення нових видів зброї. Усе це може призвести до нового етапу розгортання гонки озброєнь передусім в інформаційній сфері, нарощування загрози агентурного і оперативно-технічного проникнення в Україну іноземних розвідок, у тому числі із використанням глобальної інфраструктури.

Основними напрямами міжнародного співробітництва недержавної системи забезпечення національної безпеки України в сфері забезпечення національної безпеки є:

·  заборона розроблення, розповсюдження і застосування "інформаційної зброї";

·  забезпечення безпеки міжнародного обміну, у тому числі збереженню інформації про її передачу по національними телекомунікаційними каналам і каналах зв’язку;

·  координація діяльності недержавних структур, що надають послуги в сфері забезпечення національної безпеки.

При здійсненні міжнародного співробітництва недержавною системою забезпечення національної безпеки України особлива увага має приділятися проблемам взаємодії недержавних структур безпеки країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Для здійснення цього співробітництва по зазначеним основним напрямам необхідно забезпечити активну участь недержавної системи забезпечення національної безпеки України в усіх міжнародних організаціях, які здійснюють цю діяльність в сфері національної безпеки, у тому числі в сфері стандартизації і сертифікації засобів і систем безпеки.

 

Глава ІІІ. Основні положення державної політики забезпечення національної безпеки недержавними організаціями і її першочергові заходи по її реалізації.

 

3.1. Основні положення державної політики забезпечення національної безпеки України.

Державна політика забезпечення національної безпеки України визначає основні напрями діяльності недержавних організацій у цій області, порядок закріплення їх обов’язків по захисту національних інтересів України у рамках напрямів їх діяльності і базується на дотриманні балансу інтересів особи, суспільства і держави.

Діяльність недержавної системи забезпечення національної безпеки базується на таких принципах:

·  дотримання Конституції України, законодавства України загальновизнаних принципів і норм міжнародного права при здійсненні діяльності по забезпеченню національної безпеки України;

·  відкритість у реалізації функцій недержавних організацій, яка передбачає інформування суспільства про свою діяльність з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України;

·  правова рівність усіх учасників процесу забезпечення національної безпеки поза залежністю від їх політичного, соціального і економічного статусу;

·  пріоритетний розвиток вітчизняних сучасних технологій та систем безпеки.

Держава у процесі реалізації своїх функцій по забезпеченню національної безпеки:

·  здійснює об’єктивний та всебічний аналіз і прогнозування загроз національній безпеці України, розробляє заходи з урахуванням недержавних організацій по її забезпеченню;

·  організує роботу недержавної системи забезпечення національної безпеки по реалізації комплексу заходів, спрямованих на попередження, виявлення та нейтралізацію загроз національній безпеці України;
підтримує діяльність недержавної системи забезпечення національної безпеки, спрямовану на здійснення даної діяльності;

·  здійснює контроль за розробленням, створенням, розвитком, використанням, експортом та імпортом технологій, засобів та систем безпеки через їх сертифікацію і ліцензійну діяльність;

·  проводить необхідну протекціоністську політику щодо виробників технологій, засобів та систем безпеки на території України та за її межами і вживає заходів по захисту внутрішнього ринку від проникнення на нього неякісних продуктів в сфері безпеки;

·  сприяє наданню громадським організаціям доступу до світових ресурсів забезпечення безпеки;

·  формулює і реалізує державну політику національної безпеки України;

·  організовує розроблення державної програми забезпечення національної безпеки України, яка об’єднує зусилля державних і недержавних організацій у цій області;

Удосконалення правових механізмів регулювання суспільних відносин, які виникають в процесі забезпечення національної безпеки, є пріоритетним напрямом державної політики національної безпеки України.

Це передбачає:

·  оцінку ефективності застосування діючих законодавчих та інших нормативних правових актів в сфері національної безпеки і відпрацювання програм їх удосконалення;

·  створення організаційно-правових механізмів забезпечення національної безпеки;

·  визначення правового статусу усіх структур забезпечення національної безпеки, встановлення їх відповідальності за дотримання законодавства України в даній сфері;

·  створення системи відбору та аналізу даних про джерела загроз національній безпеці України, а також наслідків їх здійснення;

·  сприяння в удосконаленні системи підготовки кадрів навчальними закладами недержавної форми власності, які залучаються до забезпечення національної безпеки.

Правове забезпечення національної безпеки України має базуватися, передусім, на дотриманні принципів законності, балансу інтересів громадян, суспільства і держави в сфері національної безпеки.

Дотримання принципу законності потребує від недержавних організацій забезпечення національної безпеки при вирішенні виникаючих питань беззастережно дотримуватись чинного законодавства, які регулюють суспільні відносини у даній сфері.

Дотримання принципу балансу інтересів громадян, суспільства і держави в сфері національної безпеки передбачає законодавче закріплення пріоритету цих інтересів у різних сферах життєдіяльності, а також використання форм суспільного контролю за діяльністю як державних, так і недержавних організацій забезпечення національної безпеки. Реалізація гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина, що стосуються діяльності в сфері національної безпеки, є важливим завданням держави в сфері національної безпеки.

Держава всіляко підтримує функціонування недержавної системи забезпечення національної безпеки і сприяє її ефективній роботі.

3.2. Першочергові заходи по реалізації недержавними організаціями державної політики забезпечення національної безпеки України.

Першочерговими заходами по реалізації недержавними організаціями державної політики забезпечення національної безпеки України є:

·  розроблення і сприяння у впровадженні механізмів реалізації правових норм, які реалізують відносини в сфері національної безпеки, а також підготовка концепції правового забезпечення національної безпеки України;

·  розроблення і сприяння у реалізації механізмів підвищення ефективності управління недержавною системою забезпечення національної безпеки;

·  надання допомоги у прийнятті і реалізації державних програм, які передбачають формування загальнодоступних архівів ресурсів недержавних організацій забезпечення національної безпеки, підвищення правової культури і комп’ютерної грамотності громадян, розвиток інфраструктури єдиного простору безпеки України, системне управління загрозами та небезпеками, створення безпечних технологій для систем, які використовуються у процесі реалізації життєво важливих функцій суспільства і держави, вжиття заходів щодо забезпечення технологічної незалежності країни в галузі створення і експлуатації систем безпеки;

·  розвиток системи підготовки кадрів, які використовуються в галузі забезпечення національної безпеки України;

·  гармонізація вітчизняних стандартів в галузі забезпечення національної безпеки.

«назад          далее»